«Першообрази» Анатолія Криволапа: у Києві відбудеться відкриття нової виставки українського митця

Богослови називають першообразом зображення Бога, ікона прагне явити його, хай і коштом відмови від прямої чи повітряної перспективи, світлотіні, об’єму. Звернення Анатолія Криволапа до іконопису для багатьох, навіть для нього самого, стало несподіваним.

Але, перш ніж відшукати власну неповторну образність, художник пройшов складний шлях випробування формою. Через 10 років після закінчення Київського державного художнього інституту, у 1986-му році Криволап збагнув, що знайшов свою техніку, цього ж року з-під його пензля з’являються перші абстрактні образи. Перша половина 1990-х Криволапа – це «Живописний заповідник», а далі він занурюється у радикальні експерименти.

Вже у 2007 році митець звертається до візуального першообразу – світла, що містить у собі всі базові кольори, і створює програмну композицію «Структури». Впродовж 2014–2024 років митець працює над розписами церкви Покрова Пресвятої Богородиці у селі Липівка, що на Київщині: храм пронизаний кольором, що підпорядковує все навколо. Тут відбувається злиття метафізики кольору з метафізикою духу, до якого художник йшов усе своє життя.

Виставка «Першообрази» в ЦСМ М17 буде першою, що об’єднає абстрактні роботи митця та ікони. Відкриття відбудеться 11 квітня о 18:00 за адресою м. Київ, вул. В. Антоновича, 102-104, вхід вільний. Також до виставки підготовлений каталог, до якого увійшли усі роботи, представлені в експозиції, урочиста презентація видання відбудеться за участі автора та куратора 16 квітня 2024 року.

Повний текст кураторської концепції можна переглянути за посиланням. Заявки на акредитацію преси надсилайте на електронну адресу info@m17.artcult.org.ua із зазначенням прізвища, імені та по батькові журналіста, назви видання, контактного телефону, електронної адреси.

Як повідомляла Politeka, Сидоренко заявив, що місце авторитетних видань, журналів та арт-критиків сьогодні зайняли соцмережі.

Також Politeka писала про те, що Загайкевич розповіла, як узагалі пишеться кіномузика і, зокрема, до фільмів Олеся Саніна «Мамай» і «Довбуш», із якими вона працювала.